Доступність посилання
Українська криптоферма для Коломойського. Звідки дешева електроенергія?
Від феросплавів до криптоферми. Що поєднує Ігоря Коломойського з майнінгом криптовалюти? І до чого тут дешева електроенергія, великий обсяг якої закупив трейдер з орбіти олігарха у державного «Енергоатому» і що є предметом офіційного розслідування правоохоронців? Про нові способи заробітку за старими олігархічними правилами – розслідування Олександра Чорновалова.
Біткоїн, етеріум, лайткоїн, догікоїн та інші.
У чому ключова відмінність цифрової валюти від звичної? Криптовалюту не можна потримати в руках, як, наприклад, гривню чи долар. Або покласти в гаманець. Хоча ні, можна – тільки в електронний.
Такі віртуальні гаманці зберігаються, в тому числі, у комп’ютерах чи смартфонах. У багатьох країнах, зокрема, і в Україні, юридично статус криптовалюти досі не визначений. А її використання не врегульовано законами чи іншими нормативними актами. Але біткоїни в Україні є. Наприклад, у народних депутатів.
«Слуга народу» Єгор Чернєв, відповідно до декларації, має близько 6 біткоїнів. Це – майже 8 мільйонів гривень (станом на 6 грудня 2021 року).
«Частина – це був майнінг. Частину я придбав вже пізніше», – розповів він.
У Дмитра Гуріна, теж «слуги народу», 42 біткоїни. Це майже 55 мільйонів гривень (на 6 грудня 2021 року).
«Привозиш кеш – тобі дають крипту. Зараз я маю ще іншу. Ми отримали спадок і купили знову», – каже Гурін.
Віктор Чорний з «ОПЗЖ» задекларував 58 біткоїнів. І за курсом від 6 грудня – це майже 75 мільйонів гривень.
«Тоді було так – приходить людина і каже: слухай, є така тема, є криптовалюта, біткоїн хочеш купити?» – розповів він.
Нардеп від групи «За майбутнє» Анатолій Урбанський – рекордсмен Верховної Ради. Має понад 4 тисячі біткоїнів. Тобто 5,5 мільярдів гривень (станом на 6 грудня 2021 року).
«Він (рідний брат – ред.) мені запропонував: каже, давай, це нове таке віяння, треба спробувати. Я сказав: чому ні», – пояснив Урбанський.
Звідки взагалі береться ця віртуальна валюта? Виробництво крипти – називається майнінг. І саме видобутком цифрової валюти в Україні, як з’ясували «Схеми», зацікавився один відомий олігарх. При чому, ймовірно, за рахунок дешевих державних ресурсів.
Спецобладнання з Грузії та Китаю
Для майнінгу, пояснює підприємець з Дніпра Костянтин Манько – потрібне спеціальне обладнання, комп’ютер з доступом в інтернет та електроенергія. Багато електроенергії.
Криптомайнер наводить приклад і показує одну з машин для виробництва цифрової валюти – стару модель, яка споживає 1,3 кіловата.
«Найважливіше в майнінгу – це електроенергія. Якщо вона є дешева. І її є багато – це вже великий плюс», – розповідає криптомайнер, партнер проєкту з видобутку криптовалют 6RMB Костянтин Манько.
Чи не цими знаннями озброївся відомий український олігарх?
А почалось розслідування «Схем» з того, що журналісти звернули увагу на те, як в Україну на початку цього року з двох країн прибули декілька великих партій обладнання компаній, що виробляють пристрої для майнінгу криптовалют.
Відповідно до даних джерел «Схем» на митниці, у лютому грузинська компанія Georgian Manganese, яка входить до орбіти олігарха Ігоря Коломойського, відвантажила в Україну понад 1200 блоків фірми Bitfury за майже три мільйони доларів. На той час це – 75 мільйонів гривень.
Покупець – Запорізький завод феросплавів.
Про те, що структури Ігоря Коломойського вже давно займаються майнінгом біткоїнів у Грузії, стало відомо на початку 2021 року. Завдяки судовому процесу у Лондоні між державним «Приватбанком» та колишніми власниками фінустанови. З’ясувалось, що ще у 2017 році Коломойський через вищезгадану грузинську компанію Georgian Manganese вклав 50 мільйонів доларів у «ферму» з майнінгу криптовалют. І, як йдеться в судовому рішенні, сподівався разом з партнерами до 2021 року добути 50 тисяч біткойнів вартістю в 1 мільярд доларів.
У березні з Грузії на завод була імпортована ще одна – більша партія: близько 1400 блоків фірми Bitfury – на майже три мільйони доларів.
Схоже, український олігарх вирішив не тільки перенести свою «ферму» з майнінгу біткойнів із Грузії до України, але збільшити її потужність. Про це свідчать документи, які є в розпорядженні «Схем».
Приблизно в цей же період в Україну завезли інше обладнання для виробництва криптовалют – цього разу з Китаю.
Майже 12,5 тисяч блоків обробки інформації та стільки ж блоків живлення фірми Bitmain за понад 6 мільйонів доларів у двох гонконгських фірм придбав Запорізький завод феросплавів. На той час загальна вартість цих партій склала – понад 170 мільйонів гривень.
Завод продовжував завозити обладнання і в квітні, і в травні.
Загалом у цьому році підприємство імпортувало з Грузії та Китаю обладнання для майнінгу та допоміжні конструкції до нього на суму майже 750 мільйонів гривень.
Таке обладнання, зокрема, використовується для виробництва найпопулярнішої криптовалюти – біткоїнів.
Підприємець з Дніпра Костянтин Манько свого часу від ідеї їхнього видобутку в Україні відмовився. Бо невигідно, каже. І перевіз обладнання до Казахстану.
«Ціна в Україні близько 13 центів за кіловат (≈ 3,5 гривень), у Казахстані – 5-7 центрів за кіловат (≈ 1,3-1,9 гривень). Якби тут була ціна хоча б 7 центів – вдвічі менше – це б зіграло значну роль. Питання виключно в електроенергії», – каже криптомайнер.
Як це тепер виглядає – показує відео з криптоферми у промзоні Казахстану.
«Це наша база, яка розташована в Казахстані, її частина. Для нас зручніше ставити це в контейнерах. Ми робимо величезні отвори, встановлюємо туди вентилятори, так звані. Обладнання виробляє багато шуму та тепла», – розповів Манько.
Та, схоже, той, хто на Запорізькому заводі феросплавів закупив велику партію обладнання – з дешевою електроенергією проблем не має.
Електроенергія зі знижкою
Запорізький завод феросплавів – один із найбільших у Європі виробників феросплавів (сплавів заліза з різними хімічними елементами), які використовуються в різних сферах металургії.
Відповідно до даних Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, понад 90% акцій заводу записані на п’ять кіпрських фірм, якими володіють інші офшори, пов’язані з різними олігархами. Підприємство, в першу чергу, зараховують до сфери впливу саме групи «Приват» на чолі з Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим.
До того ж частина обладнання для виробництва криптовалюти в Україну була імпортована через Чорноморський рибний порт, який також контролює так звана група «Приват».
Майнити криптовалюту – не заборонено. Виникає логічне запитання: а що із цим не так?
Як можна вже було зрозуміти, то головний принцип такий: щоб добре заробити на виробництві криптовалюти, потрібно багато електроенергії. І бажано дешевої.
А у скільки обходиться електроенергія заводу з орбіти Ігоря Коломойського?
Напередодні того, як в Україну завезли партію спеціального обладнання з Грузії та Гонконгу, відбулися торги. Принцип продажу електроенергії схожий до класичних аукціонів, але трохи складніший.
Аукціон, який зацікавив журналістів, відбувся у грудні 2020 року. Великий обсяг електроенергії був виставлений компанією «Енергоатом-Трейдинг» – підрозділом державного «Енергоатому» (оператора всіх атомних електростанцій України).
Куди саме? На Українську енергетичну біржу. Продавець – державний «Енергоатом-Трейдинг» – встановив стартову ціну у 1400 гривень за мегават-годину. Зрештою, один покупець купив більшу частину виставленого обсягу електричної енергії, але дешевше. Замість початкової вартості у 1400 гривень, одна мегават-година обійшлася у 1150 гривень.
Така ціна – трохи більше від гривні за кіловат – не доступна середньостатистичному українському промисловому криптомайнеру, каже Костянтин Манько.
– Якщо вам би запропонували великі обсяги електроенергії за ціною 1-2 гривні за кіловат-годину, чи змінило б це вашу точку зору? – поцікавився журналіст у криптомайнера.
– Так, змінило б. Ми, звичайно, поставили б обладнання і в Україні, тому що на даний момент у Казахстані вже дефіцит електроенергії, – відповів Манько.
Тобто, виходить, «Енергоатом» на аукціоні продав електроенергію нижче стартової ціни – таким чином, недоотримавши майже три мільярди гривень із запланованих.
У цьому і є ключова відмінність від класичного аукціону – хотіли продати дорожче, а продали… дешевше.
Як покупцеві це вдалось? Спочатку треба з ним познайомити. Це компанія «Юнайтед Енерджі» – приватний трейдер з орбіти бізнес-імперії Ігоря Коломойського.
Як же йому вдалося отримати електроенергію від найбільшого її виробника в Україні – «Енергоатому» – зі значною знижкою? «Схеми» звернулись до аналітиків, які давно стежать за подібними аукціонами.
«Правила аукціону були не оптимальні та створювали умови для того, щоб фактично можна було маніпулювати та вирішувати, кому та за скільки віддавати ресурс. Це не було порушення законодавства, тому що як біржа, так і гравці – вони грали за правилами, які просто дозволяли таку можливість», – розповів експерт у галузі енергетики Олексій Михайленко.
Про що йдеться? Події того часу добре пам’ятає колишній директор із запобігання та протидії корупції «Енергоатому» Олег Поліщук.
«Які дивні дії відбувалися 21 грудня. Перше: «Енергоатом» публікує оголошення про аукціон 18 грудня 2020 року після обіду – це п’ятниця, це вже передвихідний день. Друге: сам об’єм реалізації і гарантійний внесок. Тобто, навряд чи, при такій комбінації, при такій кон'юктурі і при такій організації буде конкуренція», – розповів Олег Поліщук.
Якщо пояснити простіше, то: швидка організація аукціону; великий обсяг електроенергії, виставлений одним нероздільним лотом на продаж (не всім стільки треба); та гроші, які має внести покупець як гарантію (а це майже мільярд гривень) – це «відсікає» конкурентів, адже виконати такі умови під силу далеко не всім.
– Як приватному трейдеру «Юнайтед Енерджі» вдалось, все ж таки, отримати задешево енергію «Енергоатому»? – запитав журналіст в Олега Поліщука.
– Він прийшов на той аукціон, який створив «Енергоатом» і переміг. Ось і все, все просто. А що передувало проведенню такого аукціону, ну, ми можемо тут тільки здогадуватися.
А тепер ключове – з продажем електроенергії зрозуміло. Трейдер з орбіти Коломойського купив її багато і, навіть дешевше від заявленої початкової вартості. Але чи ця дешева електроенергія зрештою була призначена саме для заводу, який завіз із Грузії та Китаю потужне обладнання для майнінгу криптовалюти?
«Зверніться у 2020 році»: що каже «Енергоатом» про продаж електроенергії зі знижкою
Відповідно до інформації, наданої «Схемам» учасниками енергоринку, придбану на грудневому аукціоні електроенергію протягом пів року фірма «Юнайтед-Енерджі» постачала на низку підприємств з орбіти Ігоря Коломойського. Мова про період з січня по червень 2021 року. Серед цих підприємств – згаданий Запорізький завод феросплавів.
І як журналістам вдалось виявити, саме після завезення обладнання, завод почав збільшувати обсяги споживання електроенергії.
Чи могли в цей час там якраз майнити біткоїни?
Ось як пояснюють на самому заводі – чому вони вирішили взятися за криптовалюту.
– Щоб мати можливість заробляти гроші. Мати прибуток тоді, коли в мене немає реалізації основної нашої продукції, – сказав голова правління АТ «Запорізький завод феросплавів» Павло Кравченко. – Це як запасний варіант, тому що той період, що ми пережили, коли працює або не працює то один цех, то інший; то ми можемо продати, то не можемо продати.
– Чи правильно я розумію, що на заводі облаштували криптоферму? – уточнив журналіст «Схем» Олександр Чорновалов.
– Ми якось її встановили, але ми ще не маємо можливості її запустити, тому що обладнання треба підготувати, щоб воно працювало надійно.
Журналісти підняли дрон над територією запорізького підприємства. І побачили сорокафутові контейнери, схоже, переобладнані під виробництво цифрових грошей. Подібні контейнері разом із блоками для майнингу з Грузії та Китаю в цьому році завіз завод.
«Схеми» вирішили підрахувати, скільки може добути біткоїнів для заводу спецобладнання, завезене з Грузії та Китаю.
Якщо взяти все завезене обладнання, включити його на всю потужність, і воно працюватиме 24 години на добу 7 днів на тиждень, то це може принести запорізькому заводу близько 80 біткоїнів на місяць. Сьогодні це – понад 4 мільйони доларів.
Чому приватне підприємство з орбіти олігарха має змогу купувати у держави електроенергію за нижчою ціною? Недоотримана вигода – хіба це не збиток державі?
«Дійсно є ознака дуже серйозної корупції на ринку. Я думаю, що тут мають втрутитися правоохоронні органи, розібратися в цьому. Є певна інформація, що за цим стоїть Ігор Валерійович Коломойський», – каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
І це вже є предметом вивчення правоохоронців. Як той аукціон, який відбувся у грудні минулого року. Так і ті торги, що раніше. Суть одна: державний «Енергоатом», за підрахунками детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ), під час продажу електроенергії міг недоотримати доходів на загальну суму понад 4,35 мільярда гривень – через поступки в ціні фірмі-трейдеру Коломойського.
Ось що кажуть про це на самому заводі:
– Для майнінгу потрібна дешева електроенергія, і де ви плануєте її брати? – запитав журналіст «Схем».
– В нас немає дешевої електроенергії, – відповів голова правління АТ «Запорізький завод феросплавів» Павло Кравченко. – Ми ж, знаєте, коли приймали рішення, – в нас була ціна одна, і ми сподівалися, що такого росту не буде.
Ось за якою ціною завод купував електроенергію цьогоріч, головно через трейдера з орбіти Коломойського: наприклад, з січня по червень – за трохи більше ніж за гривню за одну кіловат-годину.
За свіжішими даними – у жовтні – близько 2 гривень за кіловат-годину. Ці дані «Схеми» отримали від джерел у податковій службі.
А як такі умови для трейдера «Юнайтед Енержді», зокрема на великому грудневому аукціоні, пояснюють в «Енергоатомі»? «Схеми адресували ці запитання керівництву державного підприємства напряму.
– В грудні 2020 року «Енергоатом» продав в одні руки 10 гігават електроенергії компанії «Юнайтед Енерджі». Ви навіть не розбили на лоти… – почав ставити питання журналіст «Схем» Олександр Чорновалов.
– Ви знаєте, я би що вам порадив – прийти до нас, звернутися в 2020 році і запитати. Зараз я просто не пам’ятаю всі деталі. Я пам’ятаю, що там нічого такого, про що ви зараз натякаєте, не було. Там все було зроблено так, як потрібно було зробити, – відповів т.в.о. президента НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.
Прийти в 2020-му – непросто. Тому журналісти продовжили ставити питання ще у 2021-му.
– Як, все ж таки, компанії з орбіти олігарха Ігоря Коломойського – «Юнайтед Енерджі» – вдалося купляти дешеву електроенергію в «Енергоатому»?
– Ну це не до нас питання, а питання до енергоринку. Ми не бачимо, хто в нас купляє. Так правила прописані, і аукціон таким чином прописаний, що ми бачимо тільки пропозицію. І після цього ми реагуємо на ту пропозицію, яка є, – відповів Котін.
– Але саме «Енергоатом» виставляв такі пропозиції, коли продавав великими лотами в одні руки…
– А як нам потрібно було продавати? Ми найбільший постачальник в Україні. Звичайно, ми продаємо великими лотами, тому що самого часу не вистачає для того, щоб… Там дуже багато факторів насправді було. Я не хочу ні захищати, ні… Ще раз. Будуть висновки там відповідних органів.
Те, що електроенергія цій компанії була продана дешевше, тобто «Енергоатом» недоотримав прибуток – підтверджує також проміжний акт ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства, який провела Державна аудиторська служба в цьому році. Відповідно до документу, який є в розпорядженні «Схем», наприклад, у вересні 2020-го «Енергоатом-Трейдинг» продав електроенергію саме «Юнайтед Енерджі», хоча були більш вигідніші по ціні пропозиції.
Ще один момент – за даними співрозмовників «Схем», представників неформальної бізнес-групи «Приват» неодноразово бачили в «Енергоатомі» напередодні аукціонів з продажу електроенергії структурам з орбіти Ігоря Коломойського. Одна з таких зустрічей, за словами ексдиректора із запобігання та протидії корупції НАЕК «Енергоатом» Поліщука, відбулася у червні 2020 року.
«Коли Гєллєр і Кіперман зайшли, там через пару днів тоді був аукціон. Запорізький феросплавний – він тоді цю електроенергію і придбав. Я ще стояв з колегою і вони, вони тоді під’їхали на трьох машинах, у них Івано-Франківські номера, з охороною, і ми ще дивимося – знайомі обличчя. Потім згадали who is who (англ. «хто є хто» – ред.), розповів Олег Поліщук.
Михайло Кіперман – представник неформальної групи «Приват». Євгеній Гєллєр – ексдепутат і товариш Коломойського. Наприкінці 2019-го «Схеми» вже фіксували їх разом – на зустрічі з самим олігархом і тодішнім очільником Офісу президента Андрієм Богданом.
І за кілька днів після візиту на «Енергоатом» влітку 2020-го, відбувається інший аукціон, на якому пов’язані із Коломойським підприємства Запорізький та Нікопольський заводи феросплавів купують електроенергію з дисконтом.
– Ви неодноразово зустрічалися з бізнесменами, які входять в оточення олігарха Ігоря Коломойського – це Михайло Кіперман та Євгеній Гєллєр. Скажіть, будь ласка, що вас пов’язує і що ви обговорювали? – запитав у керівника «Енергоатому» журналіст Олександр Чорновалов.
– Я дуже багато зустрічаюсь з бізнесменами, з депутатами, тому що я публічна людина. Я не пам’ятаю, щоб я з ними зустрічався. Може, і зустрічався. Не знаю, не пам’ятаю, – відповів Петро Котін.
– А що ви обговорювали?
– Ну що ми можемо обговорювати? Постачання, питання постачання продукції, питання постачання електрики. Будь-які питання, які пов’язані з господарською діяльністю компанії – це може обговорюватися з будь-якими партнерами НАЕК «Енергоатом». В нас їх дуже багато – більше 4 тисяч.
– Справа в тому, що саме після цих зустрічей компанія «Енергоатом» почала продавати електроенергію компанії «Юнайтед Енерджі»…
– Дивіться, ви продовжуєте знову за «Юнайтед Енерджі». Я ж вам вже відповів: приходьте у 2020 році, і ми з вами по ходу подивимось, і на всі питання вам відповімо.
– Що саме цих бізнесменів пов’язує з компанією «Юнайтед Енерджі»?
– Я не знаю таких бізнесменів.
Все ще непросто прийти у 2020 році, тож додаткові питання відносно ймовірних візитів до «Енергоатома» «Схеми» адресували також Євгенію Гєллєру та Михайлу Кіперману. Але відповідей на моменту ефіру не отримали.
З проханням про коментар «Схеми» звернулись до Ігоря Коломойського. Говорити з журналістами на цю тему він відмовився.
Що у сухому залишку? Державна компанія продає дешеву електроенергію приватному трейдеру з орбіти олігарха. Трейдер постачає цю енергію на завод олігарха. І завод, виходить, за рахунок майнінгу криптовалюти має можливість отримати прибуток
– На чиє ім’я буде зареєстрований електронний гаманець? – запитав журналіст у голови правління АТ «Запорізький завод феросплавів» Павла Кравченка.
– Ну, в наших планах, що на завод.
Але завод, який відносять до сфери впливу Коломойського, отримавши прибуток від майнінгу, не платитиме з цього податків у казну – через не врегульовані законодавчі правила.
«На сьогоднішній день, це така прірва, скажімо так. Ти сплачуєш за електроенергію, ти купив спеціалізоване обладнання, на якому майниш, але для держави це просто математичні обчислення, все», – каже виконавчий директор сервісу обміну криптовалют Kuna Семен Каплоушенко.
В Україні досі відсутнє законодавство, яке б регулювало ринок криптовалют. Але над цим працюють.
«Криптовалюта сама по собі не може оподатковуватися. Що стосується прибутку, оподатковуватися має тільки вихід криптовалют в реальний світ, так званий: якщо ти щось купуєш, якщо ти обмінюєш на гроші і фіксуєш прибуток у національній валюті або певному майні», – розповідає народний депутат від фракції «Слуга народу» та співавтор законопроєкту «Про віртуальні активи» Олексій Жмеренецький.
Але поки це – що і як має оподатковуватися – тільки розмови про майбутнє. Водночас у США, наприклад, вже існують зобов’язання платити податки з будь-якого прибутку від криптовалют.
«У США оподатковують обидві сторони. І сам майнінг – коли ви створюєте і отримуєте біткоїни, і коли торгуєте ними. Це стосується як компаній, так і приватних осіб. Якщо ви майните криптовалюти в США, це вважається доходом, фактично зарплатнею. Тому ви сплачуєте податки з біткоїну того ж дня, коли ви його отримаєте», – розповів старший кореспондент Радіо Свобода у Вашингтоні Тодд Прінс.
Він першим написав про завод українського олігарха у штаті Кентуккі, у долині Теннессі, де встановлена одна з найнижчих цін на електроенергію в США.
«Він використав зайві площі і доступ до дешевої електроенергії, щоб майнити біткоїн. Він має сплатити податки з отриманого прибутку. Я впевнений, що він це робить, тому що зараз він перебуває під пильним наглядом з боку уряду. Хочу нагадати, що ФБР розслідує його за відмивання грошей», – вважає Тодд Прінс.
Відомо, що Ігор Коломойський майнить біткоїни в Грузії і США. Виходить, тепер до списку цих країн приєдналась ще одна – Україна? От тільки тут, в Україні, схоже, олігарху вдалось організувати це за рахунок дешевих державних ресурсів. Правда, законність доступу до яких є предметом офіційного розслідування правоохоронців. І держава, виходить, навіть не побачить податків від цієї діяльності.
Принаймні, поки що.
Версия для печати
FACEBOOK КОМЕНТАРІ